Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки.

 Особиста безпека в процесі виконання робіт в навчальних майстернях та на виробництві . Ознайомлення з засобами індивідуального та колективного захисту ,уміння правильно їх використовувати.

 

 

Інструкція № 24 з охорони праці

з пожежної безпеки в навчальних майстернях

 

          1. Загальні положення

    1.1. Кожен        учень зобов'язаний знати і виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі - вжити всіх залежних від нього заходів для врятування учнів і гасіння пожежі.

    1.2. Сходові клітки, евакуаційні виходи, проходи коридорні тамбури повинні утримуватися постійно вільними.

    1.3. У навчальних майстернях парти, столи, стільці необхідно встановлювати так, щоб не заставляти виходів із кабінетів.

    1.4. У навчальних майстернях слід суворо дотримуватися протипожежного режиму. Приміщення повинні постійно утримуватися в чистоті.

    1.5. У майстернях не повинно бути запасу матеріалів із дерева більше, як на один день.

    1.6. Весь пожежний інвентар і обладнання треба утримувати у справному стані, розміщувати на видних місцях.

    1.7. У приміщеннях забороняється розкладання вогнищ, спалювання сміття, паління.

 

    2. Вимоги пожежної безпеки до початку роботи

     2.1. У кабінетах, майстернях горючі речовини й матеріали потрібно зберігати у шафах, що замикаються, ключі від яких повинні бути у вчителя,

    2.2. Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко займаються, обгортати папером або тканиною електричні лампи.

    2.3. Не працювати на несправному обладнанні

    2.4. Перед початком роботи не електрообладнанні перевірити наявність і надійність кріплення захисних засобів і з’єднання захисного заземлення, занулення.

 

    3. Вимоги безпеки під час виконання робіт

    3.1. Виконувати лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручати свою роботу іншим особам.

    3.2. Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.

    3.3. Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:

-          використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією; залишати під напругою електричні проводи і кабелі з неізольованими кінцями;

-                    переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою;

-залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади, обладнання;

-                    користуватися пошкодженими (несправними) розетками;

-                    зав'язувати і скручувати електропроводи;

-                    застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводів.

    3.4. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі і електрообладнання.

 

    4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

    4.1. Що денно після закінчення занять у кабінетах, майстернях вчителі повинні уважно оглянути всі приміщення, які закриваються, вимкнути електроприлади, обладнання, освітлення усунути виявлені недоліки.

    4.2. Після закінчення роботи слід прибрати сміття, відходи на виробничі обрізки.

    4.3.Після кожного заняття необхідно всі пожежонебезпечні речовини та матеріали винести із майстерні у спеціально виділені та обладнанні приміщення.

    5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

    5.1. У випадку виникнення пожежі дії працівників, учнів школи мають бути спрямовані на створення безпеки дітей, в першу чергу рятування та евакуацію.

    5.2. Кожен працівник, учень, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів тощо), зобов'язаний: негайно повідомити про це по телефону 01 до пожежної частини; сповістити про пожежу вчителеві, директору, його заступнику; організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

 

 

НАВЧАННЯ БЕЗПЕЧНИМ МЕТОДАМ І ПРИЙОМАМ РОБОТИ

 

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних захо­дів, дотримання яких робить трудовий процес безпеч­ним і продуктивним.

Система правових норм регулює охорону праці й ві­дображена у Законі України «Про охорону праці», чин­ним з 24. 11. 1992 р. Регулюють також охорону праці буді­вельні норми і правила «Техніка безпеки на будівництві» (СНиП ІІІ-4-80*), а також стандартами, наприклад, ГОСТ 12.4.087-84; ГОСТ 12.4.089 86; ГОСТ 24269-80; ГОСТ 24258-88.

Система стандартів безпеки праці (ССБП) впорядко­вує нормативно-технічну документацію. Нагляд за охо­роною праці здійснює технічна інспекція Держнагляду охорони праці, технічна інспекція профспілок. Її завдан­нями є державний контроль за виконанням загальних і спеціальних постанов про охорону праці, правил техніки безпеки, виробничої санітарії і трудового законодавства щодо охорони праці.

Комісію з охорони праці організовують при комітетах проф­спілки. Вона контролює дотримання адміністрацією законодав­ства про робочий час; вихідні дні; відпустки; охорону праці жінок і підлітків; контролює організацію та якість інструктажів і навчан­ня робітників безпечним прийомам праці; стежить за виконанням колективних угод; санітарно-гігієнічними умовами праці; своєчас­ним забезпеченням робітників спецодягом, спецвзуттям та запо­біжними пристроями.

Внутрішній трудовий розпорядок будівельної організації визна­чає адміністрація за погодженням з профспілковою організацією.

Тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень, а для робітників віком від 16 до 18 років - 36 годин. Для робітників у будівництві встановлений п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Напередодні святкових днів тривалість робочого дня скорочується на годину.

Усім робітникам і службовцям надається щорічна відпустка із збереженням середнього заробітку.

Робочий час розподіляється так: початок роботи, час роботи на виконання виробничого завдання, закінчення роботи. Протя­гом робочого дня робляться короткочасні перерви для відпочинку і перерва на обід. При змінній роботі робітники (бригади) працю­ють згідно графіку.

Навчання працюючих правилам безпеки праці організовують на всіх підприємствах незалежно від характеру та ступеня небез­пеки виробництва. Вступний інструктаж проводить інженер з техніки безпеки згідно інструкцією, затвердженої головним інжене­ром будівельної організації. Під час вступного інструктажу робіт­ників ознайомлюють із загальним характером даного будівницт­ва, правилами внутрішнього розпорядку та додержання трудової і виробничої дисципліни, з основними причинами травматизму і вимогами щодо подання першої допомоги потерпілим, а також як користуватися індивідуальними засобами захисту, з організацією робочого місця, заходами протипожежної та електробезпеки.

Первинний інструктаж з техніки безпеки з кожним робітником індивідуально проводить майстер або виконавець робіт, якому під­леглий робітник. Проводячи інструктаж на робочому місці, особ­ливу увагу приділяють організації і технології виконання робіт, правам, посадовим обов'язкам та відповідальності при виконанні дорученої роботи, правильній організації та утриманню робочого місця, можливим небезпекам на робочому місці й правилам обслуговування машин та поводження з ними, із засобами малої механі­зації та інструментами, вимогам інструкції про охорону праці для даної професії.

Повторний (періодичний) інструктаж проводять за програ­мою первинного інструктажу з метою поглиблення знань робіт­ників із техніки безпеки. Проводять інструктаж не рідше одного разу на три місяці з групою робітників однієї професії.

Позаплановий інструктаж необхідний при зміні умов роботи на будівельному об'єкті; при порушенні робітниками вимог норм, пра­вил інструкції з безпеки праці; при аваріях і нещасних випадках.

Поточний інструктаж проводять з робітниками перед викона­нням робіт, на які оформлюють наряд-допуск. Проведення такого інструктажу фіксують у наряді-допуску на виконання робіт.

Організаційним і методичним центром пропаганди охорони праці в училищі, на будівельному майданчику є кабінет охорони праці.

 

 

 

Дайте відповіді на питання

 

1.    Чи можна віднести до правових норм правила, що захищають працю жінок, підлітків?

2.    Чи може бути тривалість роботи підлітків від 16 до 18 років - 40 годин на тиждень?

3.    Чи може ставати до роботи учень училища, робітник-будівельник без попереднього інструктажу?

4.    Чи повинен здійснюватися первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці?

5.    Чи вистачить одного на рік повторного інструк­тажу з техніки безпеки?

 

 

                                 ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ

 

1.    Причинами травматизму в навчальних майстернях можуть бути:

·       відсутність інструктажу з безпечних прийомів роботи при ка­м'яному муруванні;

·       відсутність контролю і нагляду за роботою учнів;

·       несправні машини, механізми (електро- та вібромолотки, роз­чино- та бетонозмішувачі);

·       захаращення робочого місця учня будівельним матеріалом та сміттям;

·       відсутність проходів між матеріалами;

·       недотримання правил техніки безпеки з боку учня;

·       відсутність попереджувальних написів, плакатів про безпечні методи роботи;

·       відсутність індивідуальних засобів захисту.

Недотримання правил техніки безпеки призводить до травма­тизму, шкідливих наслідків для здоров'я.

2.    Основні причини виробничого травматизму:

·       допуск до роботи на висоті робітників, не придатних за ста­ном здоров'я для виконання таких робіт;

·       перебування на роботі в стані алкогольного сп'яніння;

·       невикористання засобів індивідуального захисту;

·       перебування в небезпечній зоні, або на конструкціях, що під­німаються і переміщуються кранами;

·       застосування небезпечних прийомів.

3.    Основними фаховими захворюваннями на будівництві зазви­чай вважають:

·       поперековокрижові радикуліти;

·       простудні захворювання тощо.

4.    Розслідування та облік виробничого травматизму здійсню­ють відповідно до Положення про розслідування та облік нещас­них випадків. Відповідно до Положення розслідуванню та обліку підлягають нещасні випадки, що трапилися:

·       протягом робочого часу;

·       під час виконання надурочних робіт і робіт у вихідні та свят­кові дні.

Підлягають обліку та розслідуванню нещасні випадки, що ста­лися на території підприємства, будівельно-монтажного майдан­чика, а також поза цими територіями при виконанні потерпілим трудових обов'язків, завдань адміністрації, керівника робіт, при поїздці на роботу або з роботи на транспорті, наданому підпри­ємством.

Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або свідок нещасного випадку повинен негайно повідомити майстра, виконавця робіт або іншого безпосереднього керівника робіт, який зобов'язаний терміново організувати першу допомогу потер­пілому або, якщо необхідно, доставити його до лікувального зак­ладу; повідомити керівника будівельної організації про нещасний випадок; зберігати до розслідування обстановку на робочому міс­ці та стан устаткування, якими вони були на момент випадку у ме­жах, що визначаються виробничим процесом.

Розслідуванню і обліку зі складанням акту за формою Н 1 під­лягають нещасні випадки, що спричинили втрату потерпілим пра­цездатності більш ніж на один день. Ці акти мають зберігатися протягом 45 років.

Нещасні випадки, що сталися з учнями на підприємстві при проходженні практики під керівництвом персоналу даного під­приємства, розслідує і бере на облік підприємство.

Групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і бі­льше працюючими, незалежно від тяжкості травм потерпілих, роз­слідує спеціальна комісія, до складу якої, як правило, входять ке­рівник вищої організації, технічний інструктор праці та представ­ник місцевої прокуратури.

При нещасних випадках з учнями ПТУ складається акт за від­повідною формою Н 2.

Пам'ятайте, що згідно статті 15 Закону України «Про охоро­ну праці», забороняється праця підлітків у вихідні, святкові дні та надурочні години. У жодному разі не порушуйте ці вимоги.

 

 

Дайте відповіді на питання

 

1.    Чи може бути причиною травматизму в навчаль­них майстернях неуважність під час роботи, незнання те­хнології роботи?

2.    Чи можна назвати травму виробничою, якщо не­щасний випадок стався в неробочий час і не на території підприємства?

3.    Чи потрібно якнайшвидше надати першу допомо­гу постраждалому?

4.    Протягом якого часу необхідно зберігати акт про травму:

а)       5 років;

б)       45 років;

в)       1 рік?

5.    Чи відповідає училище за нещасний випадок, що стався з учнем на підприємстві, будівництві?

 

 

 

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

 

1.    У сучасній навчальній майстерні, будівельному майданчику для виконання робіт застосовуються механізми та інструменти, що приводяться в дію електричним струмом (при прогріві бетону, ка­м'яному муруванні, замороженому ґрунті, освітленні робочих місць , тощо). Порушення правил користування будівельними машинами, ручними машинами і механізмами (бетонозмішувачами, електромолотками), електроустаткуванням, що знаходиться під напругою, мо­же призвести до ураження людини електричним струмом.

2.    Сила струму 0,1 А при напрузі 100 В (у розрахунковому опорі , людського тіла 1000 Ом) є смертельними для людини. Отже, на­пруга від 42 В і вище, а сила струму від 0,05 А до 0,1 А небезпечні для людського організму. Для людського організму небезпечні як постійний, так і змінний струм, але небезпека постійного струму в 3-5 разів менше за небезпеку змінного. Безпечним для людини вважається змінний струм до 10 мА, а постійний струм -до 50 мА.

Розрізняють два види ураження електричним струмом:

·       електричні удари, що викликають різнорідні ураження внут­рішніх органів;

·       електричні травми, що викликають зовнішні ураження ткани­ни: опіки шкіри, тканин м'язів, кровоносних судин.

3.    Електрозахисні засоби (засоби індивідуального захисту) поділяються на основні й додаткові.

До основних електрозахисних засобів в електроустановках  з U=1000 В відносять інструменти з ізолюючими ручками, діелектрич­ні рукавиці, покажчики напруги, ізолюючі обценьки, а також трапи, кронштейни, майданчики й пристрої для пересування по залізобе­тонним опорам. Додатковими електрозахисними засобами в елек­троустановках з напругою понад 1000 В вважаються:

·       діелектричні чоботи;

·       ізолюючі підставки;

·       діелектричні килимки і доріжки.

До електрозахисних засобів можуть бути віднесені її поперед­жувальні плакати, які розташовують поблизу небезпечних місць.

За своїм призначенням плакати та написи поділяються на такі чотири групи:

·       застерігаючі: «Не торкати - смертельно», «Висока напруга»;

·       забороняючі: «Не вмикати працюють на лінії» або «Не вми­кати - працюють люди»;

·       дозволяючі: «Працювати тут», «Влазити тут»;

·       нагадуючі: для нагадування про вжиті заходи.

4.    При уражені людини електричним струмом необхідно яко­мога швидше визволити її від дії струму і негайно надати їй медич­ну допомогу. Навіть незначне зволікання (5-6 хв.) може призвести до важких, а часом непоправних наслідків. Щоб швидко звільнити людину від дії електричного струму, необхідно відімкнути струм або розірвати електричний ланцюг. Якщо це неможливо зробити, постраждалого необхідно відокремити від струмоведучих частин. При ураженні людини на висоті (на проводах або на стовпі) перед відімкненням струму постраждалого убезпечують від травмування під час падіння (зазвичай натягують брезент).

Якщо неможливо відімкнути електричний струм, постраждало­го звільняють від нього таким чином:

при напрузі до 1000 В використовують сухі дерев'яні пред­мети, одяг, канат, інші непровідники, причому той, хто надає до­помогу, повинен дотримуватися правил безпеки (стояти на спеціа­льному килимку, вдягнути діелектричні рукавичці, тримати поте­рпілого за одяг (якщо він сухий);

·       при напрузі понад 1000 В для звільнення від дії струму потрі­бно користуватися ізолюючими штангою або обценьками. Ті, хто рятують, повинні надіти діелектричні черевики і рукавиці;

·       після звільнення від дії електричного струму постраждалому необхідно забезпечити абсолютний спокій до прибуття лікарів, створити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, зігріти; якщо постраждалий знепритомнів, до прибуття лі­каря йому необхідно зробити штучне дихання.

Перед виконанням штучного дихання необхідно розстібнути комір, розв'язати шарф, послабити пояс та ін. Найпоширеніший спосіб штучного дихання - «із рота в ніс», «із рога в рот».

При штучному диханні постраждалий не повинен залишатися на вогкій землі, бетоні, кам'яній підлозі. Підстеліть під нього що-небудь тепле, вкрийте його, зігрійте.

 

 

Дайте відповіді на питання     

 

1.    Чи може бути причиною ураження струмом випадкове зіткнення з оголеними проводами?

2.    Чи залежить ступінь ураження людини електрич­ним струмом від напруги?

3.    Чи смертельний для людини струм в 0,1 А і напру­гою 100 В?

4.    Який струм більш небезпечний:

а)  постійний;

б)  змінний?

5.    Чи безпечним є для людини струм:

а)  змінний 12 мА;

б)  постійний 60 мА?

6.    Якщо після ураження електричним струмом прой­шло 10 хв., чи може постраждалий померти, якщо йому не надати першу допомогу?

7.    Чи можна браги постраждалого за мокрий одяг з метою надати йому допомогу, якщо напруга не переви­щує 1000 В?

8.    Чи можна залишати постраждалого на бетоні, ро­блячи йому штучне дихання?

9.    Чи можна людину закопувати в землю при ураженні струмом?

 

 

 

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

 

1.    Пожежі завдають значної економічної та моральної шкоди людині. Тому необхідно дбати про організацію пожежної безпеки, шукати найбільш ефективних, економічно доцільних і технічно забезпечених способів і засобів попередження пожеж, і у разі їхнього виникнення - швидко і грамотно їх ліквідувати, раціона­льно використовуючи при цьому сили і технічні засоби гасіння.

2.    Причинами пожеж у навчальних майстернях і на будівництві можуть бути:

·       блискавки;

·       самозаймисті матеріали (тирса, промаслені ганчірки, вугільний пил тощо);

·       недбале поводження з вогнем;

·       несправні електроінструменти та устаткування;

·       залишення без нагляду обігрівальних і опалювальних приладів;

·       неправильне зберігання вогненебезпечних матеріалів (бензи­ну, балонів з киснем, ацетиленом);

·       паління у недозволених місцях;

·       недотримання правил безпеки при електрозварюванні на ри­штуваннях з дерев'яним щитом настилу та ін.);

·       недбале, часом легковажне, ставлення до елементарних пра­вил пожежної безпеки.

3.    Відповідальність за пожежну безпеку в навчальній майстерні, на будівельному об'єкті покладається на начальника (виконавця робіт), а в подібних приміщеннях виробничих дільниць - на їх ке­рівників, майстрів виробничого навчання (у навчальних майстер­нях училища), бригадирів, завідувачів складами.

До їхніх обов'язків також входить організація і навчання учнів правилам пожежної безпеки у навчальній майстерні, на виробниц­тві та в побуті; організація інструктажу з ППБ.

Інструктаж буває:

первинний - який здійснюється з новим контингентом учнів (в училищі), робітниками на об'єкті;

повторний - який здійснюється безпосередньо на робочих міс­цях особами, відповідальними за ПБ.

Також, крім інструктажів з ПБ, повинні проводитися заняття з пожежно-технічного мінімуму.

4.    При виникненні пожежі в навчальній майстерні, на будь-якій ділянці будівництва негайно оголошують пожежну тривогу по місцевому радіо або звуковим сигналом і телефонують до пожеж­ної охорони. Одночасно з повідомленням про пожежу учні, робіт­ники й передусім члени ДПД (добровільної пожежної дружини) уживають заходів щодо її ліквідації й евакуації людей, підсилення охорони об'єкта. Для гасіння використовуються наявні на будів­ництві, у навчальній майстерні первинні засоби (вогнегасник, во­ду, пісок, азбестові покривала).

Якщо зайнялася ізоляція проводів або обмоток електродвигунів, необхідно знеструмити електромережу (це роблять електрики або особа, що обслуговує електроустановку).

Електроустановки, які знаходяться під напругою, можна га­сити вуглекислотними і порошковими вогнегасниками або сухим піском (водою, або пінними вогнегасниками електроустановки, що знаходяться під напругою, гасити не можна).

При горінні лісоматеріалів застосовують воду, збиваючи полу­м'я спочатку з зовнішніх поверхонь, а потім подають струм усередину штабеля або пакета.

Горіння різноманітних рідин ліквідується за допомогою пінних і по­рошкових вогнегасників, сухого піску, азбестового покривала, кошми.

Гасити палаючий бензин, гас або дизельне пальне водою не можна, тому що ці рідини легше води, спливають на її поверхню і продовжують горіти.

При гасінні пожежі в складі СаСО₃ (карбіду кальцію) і негашеного вапна (Са) - не можна застосовувати воду, тому що карбід вза­ємодіє з водою, виділяє ацетилен, і сильно розігріваючись, розпа­лює його, а вапно, розігріваючись, сприяє розвитку горіння. Для цього застосовують порошкові вогнегасники, а також сухий пісок, азбестове покривало.

При горінні балонів з газами або навісів для зберігання балонів використовують пінні вогнегасники; балони інтенсивно прохоло­джують струмами води.

Після прибуття на місце пожежі пожежної частини, члени ДПД, інші працівники і службовці виконують розпорядження керівника пожежників і діють відповідно до його вказівок.

5.     До первинних засобів гасіння пожеж відносять:

·       внутрішні пожежні крани (ПК), обладнані рукавами і стволами;

·       вогнегасники усіх видів;

·       як первинний засіб вогнегасіння може бути використаний: про­типожежний щит, обладнаний відрами, баграми, гаками, сокирами, ящиками з піском, бочками з водою;

·       кошми або азбестові покривала.

Автоматичні установки пожежогасіння:

·       спринклерні установки - призначені для гасіння пожеж твер­дих і волокнистих речовин за допомогою води;

·       дренчерні установки використовують для гасіння пожеж на всій площі приміщення за допомогою води.

 

 

 

ПОВТОРІТЬ МОДУЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПОРНОГО КОНСПЕКТУ

 

Дайте відповіді на запитання

 

1.    Що називають охороною праці?

2.    Як можна розшифрувати ССБП, їхнє призначення?

3.    Які обов'язки відповідального за охорону праці в училищі?

4.    Які обов'язки відповідального за пожежну безпеку на конкрет­ному робочому місці?

5.    У чому особливості поточного інструктажу з техніки безпеки?

6.    Які травми можна отримати, якщо не дотримуватися правил техніки безпеки?

7.    Перерахуйте основні причини виробничого травматизму.

8.    Назвіть фахові захворювання виробника кам'яних конструкцій.

9.    Кого повинен повідомити учень, робітник про нещасний випадок на виробництві, у навчальній майстерні?

10. В яких випадках оформляється акт про травму в навчальній майстерні?

11. При виконанні яких робіт застосовується електричний струм?

12. Працюючи з якими механізмами виникає небезпека ураження електричним струмом?

13. Яка напруга і сила струму вважається небезпечною для людини?

14. Що можна віднести до основних електрозахисних засобів?

15. Що можна віднести до додаткових електрозахисних засобів?

16. Що потрібно зробити, щоб швидко звільнити людину від дії електричного струму?

17. Що необхідно зробити, щоб звільнити дюдину від струмоведучих частин, якщо це сталося на висоті?

18. Яку допомогу потрібно надати ураженому електричним струмом до прибуття лікаря?

19. Назвіть основне завдання і мету пожежної безпеки.

20. Перерахуйте основні причини пожеж у навчальних майстернях.

21. Що необхідно найперше зробити при виникненні пожежі?

22. Чи повинен майстер провести інструктаж з Г1ПБ перед тим, як учні приступатимуть до роботи?

23. Чи потрібно членам ДПД і робітникам, учням вжи­вати заходів з ліквідації пожежі до прибуття пожежників?

24. Чи можна гасити водою або вогнегасниками елек­троустановку, що знаходиться під напругою?

25. Чи можна гасити бензин, гас, дизельне пальне водою?

26. Чи можна гасити карбід кальцію або негашене комове вапно водою?

 

Інструкція з охорони праці
для електрика при виконанні робіт з ремонту та обслуговування електроустаткування

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для електрика при виконанні робіт з ремонту та обслуговування електроустаткування розроблена відповідно до Закону України «Про охорону праці» (Постанова ВР України від 14.10.1992 № 2694-XII) в редакції від 20.01.2018 р, на основі «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9 в редакції від 01 вересня 2017 року, з урахуванням «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики 25.07.2006 р. № 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 13.02.2012 р. №91, «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.1998 р. № 4.
1.2. Всі положення даної інструкції з охорони праці поширюються на електриків освітньої установи, які виконують роботи з ремонту та обслуговування електроустаткування.
1.3. До самостійного виконання робіт з ремонту та обслуговування електричного обладнання допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли навчання за фахом, а також:

· медичний огляд і не мають протипоказань за станом здоров'я до виконання даної роботи;

· вступний і первинний на робочому місці інструктажі з охорони праці;

· навчання безпечним методам і прийомам праці;

· перевірку знань правил улаштування електроустановок, правил безпеки при експлуатації електроустановок, вимог охорони праці;

· при ремонті і обслуговуванні електрообладнання напругою до 1000В мають групу з електробезпеки не нижче III, а понад 1000В - не нижче IV.

1.4. Електрику необхідно знати і виконувати вимоги інструкції з охорони праці при виконанні робіт з ремонту та обслуговування електроустаткування, інструкцій по роботі з ручним інструментом, електричним інструментом і драбинами.
1.5. Електрику при виконанні робіт з ремонту та обслуговування електроустаткування слід дотримуватися вимог Правил безпечної експлуатації електричних установок споживачів і Правил технічної експлуатації електричних установок споживачів, і мати відповідну групу з електробезпеки згідно з вимогами цих Правил.
1.6. Виконуючи роботи з ремонту та обслуговування електричного обладнання, може спостерігатися вплив нижчеперелічених шкідливих і небезпечних виробничих факторів:

· падіння з висоти;

· ураження електричним струмом;

· підвищена напруженість електричного поля;

· підвищена запиленість повітря робочої зони;

· підвищений рівень вібрації;

· недостатня освітленість робочої зони;

· фізичні перевантаження;

· нервово-психічні перевантаження.

1.7. Електрику при виконанні ремонту і обслуговування електроустаткування необхідно використовувати наведені нижче ЗІЗ:

· напівкомбінезон бавовняний - на 12 місяців;

· рукавички на - 3 місяці;

· черевики шкіряні на - 24 місяці;

· калоші діелектричні - чергові;

· рукавиці діелектричні - чергові;

· килимки діелектричні - чергові.

1.8. Електрик при ремонті і обслуговуванні електрообладнання зобов'язаний:

· тримати у чистоті і порядку своє робоче місце;

· дотримуватися Правил внутрішнього трудового розпорядку;

· вміти застосовувати засоби індивідуального, колективного захисту, засоби пожежогасіння;

· вміти надавати першу допомогу потерпілим від нещасних випадків;

· знати і виконувати всі вимоги нормативних актів з охорони праці, правил протипожежного захисту та виробничої санітарії.

· негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що трапився на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров'ю людей;

· знати терміни випробування захисних засобів і пристосувань, правила експлуатації, догляду та користування ними. Не дозволяється використовувати захисні засоби і пристосування з простроченим терміном перевірки;

· виконувати тільки доручену роботу;

· дотримуватися вимог інструкцій з експлуатації обладнання;

· знати, де знаходяться засоби надання допомоги, первинні засоби пожежогасіння, головний і запасні виходи, шляхи евакуації в разі аварії або пожежі;

· знати номери телефонів медичної установи (103) і пожежної охорони (101).

1.9. Електрик може відмовитися від виконання дорученої йому роботи, якщо виникла виробнича ситуація, яка становить загрозу для його життя і здоров'я оточуючих, або для навколишнього середовища, і доповісти про це своєму прямому керівнику.
1.10. На робочому місці заборонено курити, вживати алкогольні напої та інші речовини, які надають наркотичну дію на організм людини.
1.11. З метою запобігання отримання травм і виникнення травмонебезпечних ситуацій слід дотримуватися нижчеперелічених вимог:

· не можна залучати до роботи сторонніх осіб;

· не починати роботу в разі відсутності умов для її безпечного виконання;

· виконувати роботу тільки на справному обладнанні, зі справними пристроями та інструментом;

· виявивши несправність терміново доповісти безпосередньому керівнику або усунути їх власними силами, якщо це відноситься до посадових обов'язків;

· не торкатися неізольованих або пошкоджених проводів;

· не виконувати роботу, яка не входить до професійних обов'язків.

1.12. Вміти надавати першу допомогу при кровотечах, переломах, опіках, ураженнях електричним струмом, раптовому захворюванні або отруєнні.
1.13. Дотримуватися правил особистої гігієни:

· верхній одяг, головний убір і інші особисті речі слід залишати в гардеробі;

· працювати в чистому спецодязі;

· приймати їжу в призначеному для цього місці.

1.14. Вміти правильно користуватися ЗІЗ та засобами колективного захисту, первинними засобами пожежогасіння, протипожежним інвентарем, знати, де вони знаходяться.
1.15. Особи, які порушили цю інструкцію з охорони праці для електрика при виконанні робіт з ремонту та обслуговування електроустаткування, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну і кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягти спецодяг, провести огляд і підготовку робочого місця, прибрати зайві предмети.
2.2. Видалити із зони проведення робіт сторонніх осіб і звільнити робоче місце від сторонніх матеріалів та інших предметів, обгородити робочу зону і встановити знаки безпеки.
2.3. Переконатися в достатньому освітленні робочого місця, відсутність електричної напруги на відремонтованому обладнанні.
2.4. Оглянути на справність вимикачі, розетки електричної мережі, електровілок, електричних проводів, з'єднувальних кабелів, переконатися в наявності і справності ЗІЗ (засобів індивідуального захисту) і попереджувальних пристроїв (рукавичок діелектричних, окулярів захисних, калош, килимків і т. п.).
2.5. Виконуючи роботи з інструментом необхідно упевнитися в його справності, в відсутності механічних пошкоджень ізоляційного покриття і в своєчасності проходження випробувань інструменту.
2.6. Провести перевірку робочого місця на відповідність вимогам пожежної безпеки, на достатність освітлення робочого місця.
2.7. Виявивши недоліки і порушення з питань електричної і пожежної безпеки, негайно доповісти своєму безпосередньому керівнику.

3. Вимоги безпеки під час виконання робіт

3.1. Виконуючи посадові обов'язки, електрик зобов'язаний мати при собі посвідчення перевірки знань з питань охорони праці. За відсутності посвідчення або наявності посвідчення з терміном перевірки, працівник не отримує допуск до роботи.
3.2. Роботи в електричних установках щодо заходів безпеки поділяються на 3 категорії:

· зі зняттям напруги;

· без зняття напруги на струмопровідних частинах або біля них;

· без зняття напруги віддалік від струмопровідних частин, що перебувають під напругою.

3.3. Працівники, які виконують спеціальні види робіт, до яких висуваються додаткові вимоги безпеки, повинні бути навчені безпечному проведенню таких робіт і мати про це відповідний запис в посвідченні про перевірку знань.
3.4. Працівникові, який обслуговує закріплені за ним електричні установки напругою до 1000 В одноосібно, необхідно мати III групу з електробезпеки.
3.5. Виконуючи роботи в електричних установках потрібно проводити організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт:

· оформляти роботи нарядом-допуском, розпорядженням відповідно до переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації;

· проводити підготовку робочих місць;

· допуск до роботи;

· здійснювати контроль над виконанням робіт;

· переводити на інше робоче місце;

· установлювати перерви в роботі та її закінчення.

3.6. Для підготовки робочого місця до роботи, яка вимагає зняття напруги, необхідно застосувати, в певному порядку, наведені нижче технічні заходи:

· виконати необхідні відключення і вжити всіх заходів, що виключають помилкове або самовільне включення комутаційної апаратури;

· розвісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою;

· провести перевірку на відсутність напруги на струмопровідних частинах, які повинні бути заземлені для захисту людей від ураження електричним струмом;

· встановити заземлення (включити заземлюючі ножі, застосувати переносні заземлення);

· встановити огорожі, якщо необхідно, близько робочих місць або струмоведучих частин, що залишилися під напругою, а також вивісити на даних огорожах плакати безпеки.

· в залежності від місцевих умов, струмовідні частини обгородити до чи після їх заземлення.

3.7. Працювати без зняття напруги на струмопровідних частинах або поблизу них слід як мінімум двом працівникам, одному з них, керівнику робіт, необхідно мати групу IV; іншим групу III з обов'язковим оформленням роботи нарядом-допуском або розпорядженням.
3.8. При знятті і встановлення запобіжників під напругою в електроустановках напругою до 1000 В слід заздалегідь відключити всі навантаження, які підключені до зазначених запобіжників; використовувати при цьому ізолюючі кліщі або діелектричні рукавички, а якщо є відкриті плавкі вставки, то і захисні окуляри.
3.9. Роботу з використанням драбин потрібно проводити вдвох, один з працівників повинен перебувати знизу. Стояти на ящиках або інших предметах забороняяється. При установці приставних драбин на балках, елементах металевих конструкцій і т. п. слід надійно закріпити верхню і нижню частину драбини на конструкціях.
3.10. Під час обслуговування та ремонту електричних установок користуватися металевими драбинами забороняється.

4. Вимоги безпеки після закінчення робіт з ремонту та обслуговування електроустаткування

4.1. Відключити (від'єднати) необхідне електрообладнання, електроінструмент від мережі.
4.2. Навести порядок на робочому місці, прибрати в спеціальні місця деталі, матеріал, сміття і відходи.
4.3. Прибрати у відведене місце весь інструмент і пристосування.
4.4. Зняти і прибрати спецодяг, ЗІЗ, ретельно помити руки.
4.5. Провести огляд робочого місця на відповідність його всім вимогам протипожежного захисту.
4.6. Повідомити своєму безпосередньому керівнику про недоліки і несправності, які були під час виконання роботи. Зафіксувати це в оперативному журналі.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку пожежі:

· вимкнути електричне обладнання, припливно-витяжну вентиляцію, якщо вона є;

· повідомити в пожежну частину за телефоном 101 і доповісти про це своєму керівнику, а при його відсутності іншій посадовій особі;

· приступити до ліквідації осередка загоряння, застосовуючи передбачені для цього засоби пожежогасіння. Виконувати гасіння електричного обладнання, що знаходиться під напругою, можна тільки вуглекислотними вогнегасниками типу ОУ або піском. Гасити їх водою або пінним вогнегасником забороняється.

5.2. Електрик повинен пам'ятати, що при раптовому відключенні напруги, вона може бути подана знову без попередження.
5.3. Слід швидко відключити механізми і пристрої:

· в разі раптового відключення електроенергії,;

· якщо подальша їх робота загрожує безпеці працівників;

· в разі відчуття дії електричного струму при торканні металевих частин пускової апаратури;

· в разі іскріння;

· при найменших ознаках загоряння, появі диму, запаху гару;

· якщо з'явився незнайомий шум.

5.4.          У разі короткого замикання в мережі електроживлення необхідно знеструмити обладнання і повідомити своєму прямому керівнику.
5.5. Якщо сталося ураження електричним струмом, слід звільнити потерпілого від дії електричного струму, для чого відключити електричну мережу або від'єднати потерпілого від струмопровідних частин за допомогою діелектричних захисних засобів та інших ізолюючих речей і предметів (сухий одяг, суха жердина, прогумований матеріал і т. п.), або перерізати (перерубати) провід будь-яким інструментом з ізолюючою рукояткою, обережно, без додаткового нанесення травм потерпілому. До прибуття медпрацівника необхідно надати потерпілому першу допомогу.
5.6. При нещасних випадках (травмуванні людини) негайно повідомити про це безпосереднього керівника.