майстер в/н

майстер в/н

   13.02.2023. Огляд і технічне обслуговування електрогазозварювальної,газозварювальної і газоплазморізальної апаратури. 

Урок №5.Проведення ремонту газового пальника, різака, захисних засобів.

Під час проведення газозварювальних та газорізальних робіт забороняється:

• Приступати до роботи за несправності апаратури.
• Розміщати постійні місця для проведення робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях.
• Проводити зварювання, різання свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби.
• Виконуючи роботи, користуватися одягом та рукавицями зі слідами мастил та жирів, бензину, гасу й інших ГР.
• Зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали.
• Допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими й розчиненими газами.
• Виконувати роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою.
• Відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами.
• Допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального обладнання з різними маслами, а також промасленим одягом та шматтям.
• Переносити балони на плечах та руках.
• Зберігати й транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків.
• Зберігати в одному приміщенні кисневі балони та балони з горючими газами, а також карбідом кальцію, фарбами, мастилами та жирами.
• Працювати від одного водяного затвору двом і більше зварювальникам.
• Завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних патиків та дроту, а також працювати на карбідному пилові.
• Завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або за наявності води у газозбірнику, а також завантажувати кошики карбідом більш як наполовину їх об’єму під час роботи генераторів «вода на карбід».
• Здійснювати продування шланга для горючих газів киснем та кисневого шланга горючими газами, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи.
• Користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт — 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках, з письмового дозволу посадової особи, яка видала наряд-допуск на виконання робіт).
• Перекручувати, заломлювати чи затискати газопідвідні шланги.
• Переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену.
• Форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію.
• Застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь — як припій для паяння ацетиленової апаратури та в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.


Техніка кисневого різання
Перед різанням поверхню металу зачищають від окалини, іржі, фарби і бруду полум'ям різака і металевою щіткою.
Розмічання виконують металевою лінійкою, рисувалкою і крейдою.
Листи вкладають горизонтально на опори. Величина вільного простору під листом повинна бути рівною половині товщини ме­талу плюс 100 мм.
Перед різанням необхідно встановити тиск газів на редукторах, підібрати номери зовнішнього і внутрішнього мундштуків (табл.1).
Таблиця 1. Режими ручного різання листового прокату
Товщина металу, мм
Номер мундштука
Тиск газів, кгс/см2

Швидкість різання, мм/хв
   
зовнішнього
внутріш-нього
кисню
горючого газу
8-10
1
1
3



> 0,1


550-400
10-25
1
2
4
400-300
25-50
1
3
6
300-250
50-100
1
4
8
250-200
100-200
2
5
10
200-130
200-300
2
5
12
130-80

Перед початком різання підігрівне полум'я встановлюється на край металу для нагрівання кромки до температури оплавлення, після чого пускають ріжучий кисень.
Розташування різака залежить від товщини металу. При тов­щині металу до 50 мм різак спочатку встановлюють вертикально, а при більшій товщині металу — під кутом 5° до поверхні торця листа (рис, 1а), а потім нахиляють на 20-30° у сторону, проти­лежну рухові різака (рис. 1б). Таке розташування сприяє кра­щому підігріву металу по товщині та підвищенню продуктивнос­ті різання.


 Проте його використовують тільки для прямолінійно­го різання, тому що при фігурному різанні різак повинен бути розміщений строго вертикально. Початок різання проходить при збільшеному кутові і з поступовим зменшенням кута до перпен­дикулярного розташування різака всередині різа.
Для полегшення початку різання і прискорення нагрівання ме­талу доцільно зробити зарубку зубилом у початковій точці різа.
Для забезпечення високої якості різа відстань між мундштуком і поверхнею металу слід тримати постійною (табл.2). Для цьо­го різаки комплектуються візками, циркулями, направляючими лі­нійками тощо.

Таблиця 2. Залежність відстані між мундштуком і поверхнею металу від товщини металу
Товщина металу, мм
3-10
10-25
25-50
50-100
100-200
200-300
Відстань, мм
2-3
3-4
3-5
4-6
5-8
7-10
Примітка. При роботі на газах-замінниках ацетилену вказані відста­ні збільшують на 30-40%.

Ширина і чистота різа залежать від способу різання та товщи­ни металу (табл. 3). При машинному різанні одержують більш чисті кромки і меншу ширину різа, ніж при ручному.

Таблиця 3. Залежність між товщиною металу і шириною різа
Товщина металу, мм
5-15
15-30
30-60
60-100
100-150
Ширина різа, мм
2-2,5
2,5-3
3-3,5
3,5-4,5
4,5-5,5
При вирізанні деталей з листового металу всередині листа пробивають отвір. При невеликій товщині металу (до 20 мм) от­вір пробивають різаком. Після закінчення попереднього нагріван­ня металу до температури оплавлення, підігрівне полум'я вими­кається і на час пробивання отвору вмикається ріжучий кисень плавним відкриванням вентиля на різаку, після чого полум'я знову запалюється в розжареному металі. Така техніка пробиван­ня отворів виключає можливість виникнення хлопків і зворотних ударів.
При пробиванні отворів глибиною від 20 до 50 мм лист треба встановлювати похило або вертикально, щоб полегшити скапу­вання рідкого шлаку.
При товщині металу більше 50 мм початковий отвір свердлять.
Розташування різака при різанні заготовок круглого перерізу показано на рис.3.
Початок різання по контуру повинен завжди знаходитись на прямій, що забезпечує одержання чистого різа на заокругленнях.
У прямокутному внутрішньому контурі початок різання може бути вибраний в будь-якому місці, крім кутів.
При вирізуванні фланців спочатку вирізають внутрішню час­тину, яка йде у відхід, а потім вирізують контур. Місце початку різання зовнішнього контура треба вибирати так, щоб проходило легке відокремлення металу, що йде у відхід.
Зовнішній контур вирізають в останню чергу. Це забезпечить вирізання деталей з меншими відхиленнями від розмічених кон­турів. Внутрішні напруги спотворюють контури різа. їх усувають різанням по внутрішньому контуру.
При різанні зі скосом кромки поверхні різа неоднакові за якіс­тю — один кут оплавлюється сильніше, ніж другий (протилежний).



Завдання:  Визначити порядок дій (цифри) при підготовці листа до різання

Відповіді:
   А – запалюють суміш і провіряють, чи стійко горить полум’я
    Б – переміщують різак по розмітці
    В- лист вкладають на підкладки, виміряють, закріпляють
    Г – місце різу очищають від іржі, бруду
    Д – підігрівають метал
    Е – лист розмічають крейдою або кресляркою таким чином , щоб лист був      максимально використаний
    К – відкривають вентиль ріжучого кисню
    З – підбирають номер зовнішнього і внутрішнього мундштуків в залежності від товщини металу



Показники режиму кисневого різання
1. Потужність полум'я залежить від товщини металу, складу і стану сталі (прокат або поковка). При ручному різанні, через нерівномірність переміщення різака, потужність полум'я слід збільшувати в 1,2—2 рази порівняно з машинним різанням. 
 2. Тиск ріжучого киснюзалежить від товщини металу, форми сопла і чистоти кисню. При недостатньому тиску струмінь кисню не зможе видути шлаки з місця різа і метал не проріжеться на всю товщину. Коли надто великий тиск кисню, витрати його збільшуються, а розріз буде недостатньо чистим.
3. Швидкість різання повинна відповідати швидкості окиснення металу по товщині листа. Правильність вибору швидкості різання можна виявити за такими ознаками: — при малій швидкості верхні кромки металу оплавлюються і розплавлені шлаки (оксиди) витікають з розрізу у вигляді іскр у напрямку різання (рис.1,а); — при великій швидкості іскри вилітають в сторону, протилежну напрямку різання.


 Основні умови кисневого різання. Розрізуваність металів
Окислювальне різання вимагає виконання наступних умов:
1. Температура займання металу (температура початку горіння) повинна бути нижче температури його плавлення. У цьому випадку метал горить в твердому стані; поверхню реза виходить гладкою, верхні краї кромки різати не подплавляет, продукти горіння у вигляді шлаку легко видаляються з порожнини різу кисневої струменем і форма різу залишається постійною.
2. Температура плавлення утворюються при різанні окислів і шлаків повинна бути нижче температури плавлення металу. У цьому випадку вони стають жидкотекучими і безперешкодно видаляються з області різу кисневої струменем
3. Метали повинні володіти невеликою теплопровідністю, щоб не було сильного тепловідведення від місця різання, інакше процес різання перерветься 
Розрізуваність металів
 Властивість металів розрізатися киснем без утворення загартованої ділянки поблизу місця різання називають розрізуваністю. Шорсткість поверхні сталі полегшує її загоряння. Пухкість матеріалів знижує температуру спалаху.

Група

Вміст вуглецю, %

Розрізуваність сталі

Марка сталі

I

До 0,3

Різання в будь-яких умовах без обмежень і без підігрівання до і після різання

15Г, 20Г, 10Г2

II

До 0,5

У літній час добре без підігрівання, в зимовий час ускладнюється необхідністю підігрівання до 150 °С

30Г, 40Г, 30Г2, 15Х, та ін

III

До 0,8

Різання утруднюється здатністю до утворення загартованих тріщин. Необхідний попередній підігрів до 300 °С

50Г-70Г, 35Г2-50Г2, 30Х-50Х та ін. 12ХМ-35ХМ, 40ХН-50ХН

IV

Більше 0,8

Різання утруднюється здатністю до утворення тріщин після різання. Необхідне попереднє підігрівання до 300— 400 °С і уповільнене охолодження після різання

25ХГС-50ХГС, 33ХС-40ХС, 20X3, 35ХЮА, 37ХНЗА,




РОБОЧИЙ ЗОШИТ

До уроків «Зварювання листового металу та труб», «Ремонтне зварювання»

 При зварюванні листового металу товщиною 3-6мм замінниками ацетилену, скіс кромок  потрібно робити під кутом _______без ____________ та із зазором _________ мм.

            У процесі зварювання газозварник кінцем мундштука здійснює одночасно поперечний і поздовжній рухи. Поперечний рух служить для _________________  _____________ кромок й присаджувального металу та одержання шва ________________  ширини.  Використовують ________________ , _______________ , _____________ та інші коливальні рухи.

          Присаджувальним дротом можна також виконувати такі ж рухи, але в ____________ напрямку рухові кінця пальника. Кінець присадки не рекомендують виймати з ванни й особливо із ________  ______________.

          Швидкість нагрівання регулюється зміною ________ ____________ мундштука пальника до зварювального металу.

         Спочатку для кращого прогрівання металу мундштук встановлюють _____________ _________ до поверхні металу, потім в міру нагрівання кут нахилу _____________ до величини, що відповідає товщині металу, а вкінці – поступово зменшують, щоб краще заповнити ________ і попередити ____________ металу.

       При зварюванні довгих швів використовують ____________________ або ________________ способи, коли весь шов поділяють а ділянки довжиною 100-250мм, які зварюють з перекриттям кожної попередньої ділянки з наступною на _____-_____мм.

       При зварюванні коробчастих конструкцій спочатку зварюють ____________ шви бокових стінок.

      Багатошарове зварювання використовують для_____________________ конструкцій і при зварюванні листового металу товщиною більше ____мм.

      Газове зварювання труб застосовується для труб ___________________ діаметру – до 10мм з товщиною стінки ___-___мм. При товщині стінок труби до 5мм розчищання кромок ___ ____________, зазор 1,5-2мм      Залежно від призначення трубних конструкцій використовують такі способи підготовки під зварювання:

Труби зварюють як лівим, та і правим способом.

            Отвори заварюють ________способом із нанесенням присаджувального металу за гвинтовою висхідною лінією.

           При заварюванні тріщини необхідно попередньо ____________ кінці тріщини, щоб вона при нагріванні не поширилася на більшу довжину. У деталях з низьковуглецевої сталі тріщини можна ___ _______________. При товщині металу більше  ____мм тріщину попередньо розчищають зубилом або фрезою і зачищають до металічного блиску. Короткі тріщини заварюють від _____________ до __________, а довгі – зворотньоступінчатим способом. Тріщини довжиною більше 200мм необхідно ____________________ і заварювати від країв до середини. Малі тріщини заварюють __ ____________  ________________.

          При ремонті закритих ємностей з-під горючих речовин необхідна ретельна їх ____________. Тару промивають гарячою водою з ____________ содою.

         При зварюванні ємностей з-під нафтопродуктів використовують спосіб, при якому їх заповнюють відпрацьованими ___________ двигунів внутрішнього згорання.

          Латки заварюють зворотньоступінчатим способом. Для попередження виникнення в швах тріщин від внутрішніх напруг латці надають злегка __________ форму.

 

  Ремонтне зварювання

При ремонтних роботах часто доводиться заварювати тріщини, отвори, раковини і т.д.

Отвори заварюють лівим способом із нанесенням присаджувального металу за гвинтовою висхідною лінією.

           При заварюванні тріщини необхідно попередньо засвердлити кінці тріщини, щоб вона при нагріванні не поширилася на більшу довжину. У деталях з низьковуглецевої сталі тріщини можна не засвердлювати. При товщині металу більше  3мм тріщину попередньо розчищають зубилом або фрезою і зачищають до металічного блиску. Короткі тріщини заварюють від середини до країв, а довгі – зворотньоступінчатим способом. Тріщини довжиною більше 200мм необхідно розклинювати і заварювати від країв до середини. Малі тріщини заварюють в одному напрямку.

          При ремонті закритих ємностей з-під горючих речовин необхідна ретельна їх очистка. Тару промивають гарячою водою з каустичною содою.

         При зварюванні ємностей з-під нафтопродуктів використовують спосіб, при якому їх заповнюють відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згорання. Подача газів проводиться безперервно і в процесі зварювання. Полум’я запалюють і гасять в стороні від ємності.

Латки заварюють зворотньоступінчатим способом. Для попередження виникнення в швах тріщин від внутрішніх напруг латці надають злегка випуклу форму.

 

  Зварювання листового металу та труб.

 Стикові з’єднання вимагають спеціальної підготовки кромок, яка залежить від товщини металу .

             При зварюванні листового металу товщиною 3-6мм замінниками ацетилену, скіс кромок  потрібно робити під кутом 70-90о без притуплення та із зазором 1,5-3мм.

На характер газозварювання значно впливає техніка накладання швів. Використовують як одношарове так і багатошарове зварювання.

            У процесі зварювання газозварник кінцем мундштука здійснює одночасно поперечний і поздовжній рухи. Поперечний рух служить для рівномірного прогрівання кромок й присаджувального металу та одержання шва необхідної ширини.  Використовують зигзагоподібні, спіральні, напівмісяцем та інші коливальні рухи.

          Присаджувальним дротом можна також виконувати такі ж рухи, але в протилежному напрямку рухові кінця пальника. Кінець присадки не рекомендують виймати з ванни й особливо із зони полум’я.

          Швидкість нагрівання регулюється зміною кута нахилу мундштука пальника до зварювального металу.

         Спочатку для кращого прогрівання металу мундштук встановлюють майже перпендикулярно до поверхні металу, потім в міру нагрівання кут нахилу зменшують до величини, що відповідає товщині металу, а вкінці – поступово зменшують, щоб краще заповнити кратер і попередити перепал металу.

       При зварюванні довгих швів використовують зворотньоступінчатий або комбінований способи, коли весь шов поділяють а ділянки довжиною 100-250мм, які зварюють з перекриттям кожної попередньої ділянки з наступною на 10-20мм..

       При зварюванні коробчастих конструкцій спочатку зварюють кутові шви бокових стінок трьома вертикальними швами, потім стінки приварюють до дна, а кінці зварюють четвертий вертикальний шов. Вказаний порядок зварювання дає найменше жолоблення металу.

       При багатошаровому зварювання шов заповнюється в декілька шарів. При цьому зварювання виконують короткими ділянками, стики валиків у різних шарах не повинні збігатися. Кожен попередній шар ретельно зачищають до металевого блиску, після чого наплавляють наступний шар.

      Використовують цей спосіб для відповідальних конструкцій і при зварюванні листового металу товщиною більше 5мм.

      Газове зварювання труб застосовується для труб невеликого діаметру – до 10мм з товщиною стінки 3-5мм. Найчастіше застосовується зварювання труб встик. При товщині стінок труби до 5мм розчищання кромок не виконують, зазор 1,5-2мм. При більшій товщині застосовують однобічне розчищання кромок під кутом 70-90о з притупленням 1,5-2,5мм.

      Залежно від призначення трубних конструкцій використовують такі способи підготовки під зварювання:

-          Без розчищання кромок з підкладним кільцем ( для тонкостінних труб з товщино до 3мм);

-          В відбортуванням кромок і вставним кільцем ( коли недопустиме зменшення внутрішнього діаметру);

-          Із внутрішнім розточуванням для встановлення опорного кільця ( для забезпечення точних внутрішніх розмірів);

-          Стикове знормальним розчищанням кромок ( при товщині стінки труби більше 3мм);

-          Зі стиковим заточуванням для точного центрування (для товстих труб, коли необхідне точне центруваня);

-          Монтажний стик, виконаний за  допомогою дзеркала, коли пряме спостереження неможливе.

Труби зварюють як лівим, та і правим способом.

    Способи газового зварювання

Існує два способи зварювання - лівий і правий (рис. 10).

При лівому способі (рис. 10, а) зварювання виконується справа наліво, зварювальне полум'я направляється на ще не зварені кромки металу, а присадний дріт переміщується попереду полум'я. Лівий спо­сіб найбільш розповсюджений і застосовується при зварюванні тонких і легкоплавких металів. При цьому способі зварювальник добре бачить зварний шов.

Потужність зварювального пальника при лівому способі зварюван­ня для сталі вибирається в межах 100... 130 дм3/год ацетилену на 1 мм товщини δ зварюваного металу; діаметр d присадного дроту d=δ/2+1 мм.

  Рис. 10. Способи зварювання: лівий - а), правий - б)

При правому способі (рис. 10, б) зварювання виконується зліва направо, зварювальне полум'я направляється на зварену ділянку шва, а присадний дріт переміщується слідом за пальником. Якість шва при правому способі вища, ніж при лівому, внаслідок кращого захисту зварювальної ванни й уповільненого охолодження металу шва. Правий спосіб доцільно застосовувати при зварюванні металів з великою теп­лопровідністю.




 Режими газового зварювання

Вибір режиму зварювання залежить від теплофізичних властивостей металу, розмірів, форми, способу зварювання і розташування шва в просторі. До них відносять: потужність полум'я, вид полум'я, швидкість зварювання, діаметр присадного дроту, витрата  присадного дроту. 

Потужність полум'я пропорційна товщині металу:

 

 

де, S — товщина металу, мм;

К — коефіцієнт пропорційності, що визначає витрати ацетилену в л/год, необхідні для зварювання металу товщиною 1 мм.

Склад полум'я визначається відношенням витрат кисню до витрат горючого газу. В процесі роботи потрібно слідкувати за характером полум'я і регулювати його склад.

Користуючись даними таблиць, можна визначити необхідну потужність полум'я і підібрати для неї відповідний номер наконечника пальника, виходячи з його технічної характеристики

Швидкість зварювання - залежить від теплофізичних властивостей металу і регулюється кутом нахилу пальника.

Діаметр присаджувального металу  визначають за формулами:

— для лівого способу зварювання

— для правого способу

Для визначення маси присаджувального металу (Р), що витрачається на зварювання 1 м шва, застосовується формула:

де К — коефіцієнт пропорційності. При товщині металу до 5 мм:

К = 12 для вуглецевої сталі; К = 16 для латуні;

К = 18 для міді; К = 6,5 для алюмінію.

При більшій товщині металу коефіцієнт пропорційності К зменшується на 

20 -

25%.



  Класифікація різаків. Універсальні різаки
Газовий різак — апарат, що служить для змішування паливного газу з киснем, формування підогрівного полум'я, і подачі до металу (виробу), що розрізають струменем різального кисню 
 Ручні різаки для газового різання класифікуються за такими ознаками
  • За родом горючого газу, на якому вони працюють: для ацетилену, газів-замінників, рідких палив (бензорізи);
  • За принципом змішування горючого газу та кисню → на інжекторні та безінжекторні;
  • За призначенням → на універсальні та спеціальні;
  •  

    За видом різання → для роздільного, поверхневого, киснево-флюсового, кисневим струменем                    В даний час широке застосування отримали універсальн і різаки. До універсального різака ставляться такі основні вимоги:можливість різання сталі товщиною від 3 до 300 мм в будь-якому напрямку,
  • стійкість проти зворотних ударів,
  • мала маса
  • зручність у використанні.
Як і зварювальні пальники, різаки мають інжекторний пристрій, що забезпечує нормальну роботу паливного газу в діапазоні тисків 0,03-1,5 кгс/см2. Інжекторний різак відрізняється від інжекторного пальника тим, що має окремий канал для подачі різального кисню і спеціальну головку, яка включає в себе два змінних мундштука — внутрішній і зовнішній
Стовбур приєднується до корпусу накидною гайкою і складається з:
  • рукоятки з ніпелями для приєднання кисневого та газового рукавів,
  • корпусу з регулювальними кисневим і газовим, вентилями,
  • інжектора,
  • змішувальної камери

  • трубки,
  • головки різака з внутрішнім мундштуком і зовнішнім,
  • трубки різального кисню з вентилем.
 Бензо- та гасорізи



 Редуктори для стиснутих газів

1.Яке призначення мають редуктори?
2. Назвіть основний вузол редуктора.
3. Яка частина редуктору служить для автоматичного підтримання тиску сталим?
4. Як фарбуються корпуси редукторів?
5.  Як кріпиться до балону кисневий редуктор?
6. Як називається пристрій для кріплення ацетиленового редуктора до балону?
7. В якому положенні повинні знаходитися регулювальний гвинт при кріплені редуктора?
8. Яке призначення запобіжного клапана редуктора?
9. Назвіть експлуатаційні пошкодження редуктора.
10. Що таке замерзання редуктора?
11. Відчого може виникнути самозагорання редуктора?

 Балони для стиснутих газів. Перепускні рампи. 

1.Яке призначення мають балони?
2. В який колір фарбують кисневий балон? Ацетиленовий?
3. До якого робочого тиску наповнюють кисневі балони?
4. Чим заповнені ацетиленові балони?
5.  Який максимальний робочий тиск ацетилену в балоні?
6. З якою швидкістю рекомендують відбирати ацетилен з балону і чому?
7. В якому положенні повинні знаходитися ацетиленові балони в роботі?
8. Яке призначення балонного вентиля?
9. З якого матеріалу виготовляється киснеий вентиль і чому?
10. Через скільки років випробовуються балони на міцність?
11. Що представляє собою балонна рампа?

  

Комментариев нет:

Отправить комментарий