Огляд електроустановок (механічної та електричної частини простих машин, вузлів і механізмів, засобів сигналізації та освітлення, розподільчих, абонентських кабельних і телефонних мереж, заземлення.)

 Збирання схеми підключення однофазного і трифазного лічильників електричної енергії. Ревізія електричних апаратів.

Принцип роботи лічильника електроенергії

Підключити електролічильник. Для того, щоб встановити і правильно підключити електролічильник, варто знати, за яким принципом він працює.

Основні його завдань полягають у:

·відстеження величини навантаження, що проходить через нього;

·відстеження значення величини вхідної напруги згідно електросхеми;

·час підключення.

Конструкція лічильника має кілька невід'ємних деталей. Це клемник для підведення та зняття електроенергії, а також внутрішня схема.

Процес підключення проводів на клемник вимагає уважності, так як важливо правильно з'єднати нульовий і фазний провідники, дотримати їх полярність. Оскільки підвідні та відвідні ланцюги є визначальними напрями струму у внутрішній схемі лічильника. Все це безпосередньо впливає відображення підсумкових даних.

Розглянемо внутрішню частину електролічильника. Така конструкція характерна для будь-якого приладу та має елементи:
- Елемент вимірювання струму;
- Елемент вимірювання напруги;
- Схема логіки;
- дисплей або механічний пристрій для відображення підсумкових даних.

Як правило, вимірювачі напруги виконані у вигляді котушок. З них і відбувається зняття електричного сигналу, за величиною пропорційного векторам, що проходять через них, з певною фіксованою величиною точності.

Від вимірювача інформація передається на логічну частину, де обробляється спеціально налаштованим алгоритмом. Далі дані надходять на табло та стають доступними для користувача. Вектор струму при множенні на напругу дає величину миттєвої витраченої потужності. Оскільки необхідно зафіксувати вже виконану роботу, то враховується час, проведений під навантаженням як автомат. Як результат, відлік вимірювання проводиться у кіловат-годинах.

Варто знати, що для будь-якого вимірювального приладу, зокрема й лічильника, характерний клас точності. Це значення вказується на лицьовій частині пристрою.

Підключити електролічильник

Електролічильник підключають та відключають співробітники енергозберігаючих організацій, які мають на це повноваження. Місця підключення кабелю та дроту обов'язково закриваються кришкою та пломбуються. Наявність пломби говорить про те, що саме відповідна організація відповідає за правильне підключення та робочий стан. Після прийняття в експлуатацію пристрою за порушення пломби несе відповідальність власник будинку чи будь-якого іншого приміщення. Як правило, це вантажить штрафними санкціями.

Підключення однофазного електролічильника на квартирному електрощитку

Виробники електротехнічної продукції сьогодні практикують зображення схеми приєднання дротів до того чи іншого виду своєї продукції. Для цього використовується не тільки технічна документація, що додається, але і сам корпус пристрою.

Сьогодні, як не дивно, все ще експлуатуються старі будинки, де використовуються лічильники індукційного типу.
Спеціально їм виділялося місце під щиток у під'їзді чи біля введення у квартиру. Такі щитки оснащувалися однофазним електролічильником, пакетним перемикачем, однополюсними вмикачами автомат, клемниками.
Фаза та нуль електросхеми будівлі підводяться до пакетного перемикача або замість нього використовують автоматичний вимикач 2-х полюсний. Електропроводка у разі представлена ​​системою TN-C, тобто немає захисного нуля. Пакетний перемикач в одному режимі подає обидва потенціали на лічильник електроенергії, а в іншому – розриває їх, забираючи напругу повністю з усієї електросхеми. Зазначимо, що тільки тут і в жодному іншому місці проведення будинку створюється розрив робочого нуля. Вимикачами розривається лише фазний провідник. Робочий нуль, відходячи від лічильника, підходить до призначеного для нього клемника. Тут зібрані різні струмонесучі жили проводів, які відходять до кімнати силовими кабелями.

Тема: «Підключення трифазного лічильника.».

Мета: набуття вмінь і навичок роботи з підключення трифазного лічильника.

1. Короткий теоретичний опис.

У колах змінного струму для обліку витраченої електричної енергії використовують однофазні та трифазні лічильники індукційної системи. У колах постійного струму застосовують електродинамічні, феродинамічні й інші лічильники.

Індукційний лічильник є підсумовуючим приладом. Основна відмінність його від стрілкового приладу полягає в тому, що кут повороту його рухомої частини не обмежується пружиною, зростає, і покази лічильника сумуються. Кожному оберту диска лічильника відповідає певна кількість витраченої енергії.

При вмиканні лічильника змінний струм проходить по обмотках електромагнітів і утворює магнітні потоки, які перетинають алюмінієвий диск й індукують у ньому вихрові струми.

Вихрові струми в диску взаємодіють з магнітними полями електромагнітів, внаслідок чого диск обертається. Обертання диска через вісь і черв'ячну передачу передається лічильному механізму. Швидкість обертання диска пропорційна струму і напрузі, а число обертів N диска пропорційне швидкості й часу його обертання.

Отже, кількість енергії, витраченої на даній дільниці кола, можна визначити за числом обертів диска:

де W — кількість витраченої енергії, кВт год.;

Р — потужність електричного струму, кВт;

t — час проходження струму через лічильник год.;

k — стала лічильника, вимірюється у Ватт-секундах на один оберт диска;

N — кількість обертів диска;

n — швидкість обертання диска.

З формули випливає, що число обертів диска пропорційне витраченій енергії.

Для визначення енергії, витраченої за певний проміжок часу, потрібно з показів лічильника в кінці даного проміжку часу відняти його покази спочатку цього проміжку часу.

Вимірювання витрат електричної енергії у трифазних чотирипровідних колах проводиться триелементним лічильником. Він має три електромагнітні системи (як у однофазного лічильника), які впливають на три диски, закріплені на одній осі з шестернею для приведення в дію лічильного механізму.

У маркуванні лічильників букви і цифри означають: С — лічильник; О — однофазний; А — активної енергії; Р — реактивної енергії; 3 або 4 — для трипровідної або чотирипровідної мережі відповідно; У — універсальний; И — індукційної системи; 679, 672, 673 і т. д. — конструктивне виконання лічильника; П — прямострумовий (безпосереднього увімкнення); Т — тропічне виконання.

На шкалі лічильника зазначено його тип, номінальні значення струму і а напруги і стала лічильника. Лічильники випускають в основному на струм 5 А і напругу 127, 220 й 380 В для увімкнення безпосередньо або лише з трансформаторами струму, а також на 100 В для увімкнення з трансформаторами напруги. Тільки для безпосереднього увімкнення призначені лічильники, розраховані на струми 10, 20, 30, 50 А і напругою 127, 220 і 380 В.

У лічильниках затискачі позначаються буквами Г і Н та цифрами. Наприклад, трифазний лічильник типу САЗ, схема вмикання якого по казана на рис. 2, має три затискачі, позначені буквою Г (генератор), три буквою Н (навантаження) і три цифрами 1, 2, 3. Ці позначки нанесені на коробці затискачів. До затискачів, позначених буквою Г (генератор), приєднують проводи, що йдуть від джерела живлення (генератора), а до затискачів з позначкою Н — проводи, що йдуть до електроприймачів (навантаження). При вмиканні лічильника через трансформатор струму «генераторні» проводи підключають до затискачів И1, а «навантаження» — до затискачів И2 трансформатора струму. Затискачі 1, 2, 3 — це затискачі обмоток напруги, до них приєднують проводи, що йдуть від фаз А, В, С або від затискачів вторинних обмоток трансформаторів напруги, що увімкнені на ці фази.

2. Порядок виконання роботи.

При вмиканні лічильників у високовольтну мережу крім трансформаторів струму використовують трансформатори напруги. Для захисту обслуговуючого персоналу й увімкнутих у вторинне коло приладів від високих потенціалів, які можуть з'явитися на вторинній стороні в разі пробою ізоляції, вторинні обмотки трансформаторів струму і напруги заземлюють.

Рис. 1. Схеми приєднання лічильників:

а — однофазного безпосередньо в мережу; б — однофазного в мережу через трансформатор струму; в — трифазного в чотирипровідну мережу безпосередньо;                   г — трифазного в чотирипровідну мережу через трансформатори струму.

 

3. Контрольні питання.

 

3.1. Який принцип дії лічильника електричної енергії?

3.2. Як застосовуються прилади для вимірювання електричної енергії?

3.3. Які величини можна вимірювати за допомогою лічильника електричної енергії?

4. Зробіть висновок проведенної роботи.