Урок №5 Зварювання стикових і кутових зєднань одношаровими і багатошаровими швами.
При зварюванні кутовими швами з'єднань внапусток (рис. 24, а) кромки не скошують, а тільки очищають від окалини, іржі та забруднень. Таврові з'єднання часто зварюють без скосу кромок (рис. 24, б). В конструкціях таврових з'єднань, що працюють при динамічних навантаженнях, рекомендується робити підготовку кромок стінки з V- або К-подібною розробкою (рис. 24, в, г).
У всіх випадках кромки листів, що підлягають зварюванню, повинні бути очищені від іржі, окалини та інших забруднень. Підготовка кромок під зварювання виконується на стругальному або фрезерному верстаті, а також за допомогою газорізки з наступною очисткою від окалини.
Рисунок 24 - Підготовка кромок для кутових швів:
з'єднань внапусток (а) і таврових (б - г)
Якщо число шарів дорівнює числу проходів, то такий шов називається багатошаровим. Якщо деякі з шарів виконують за кілька проходів, то такий шов називають багатопрохідним. Багатошарові шви найчастіше використовують у стикових з'єднаннях, багатопрохідні - в кутових і таврових. ВИДИ І ПРИЧИНИ БРАКУ
Дефектами зварних швів називають різні відхилення від встановлених норм і технічних вимог, що висуваються до зварних з'єднань. Дефекти зменшують міцність зварних з'єднань і можуть призвести до руйнування всієї конструкції. До дефектів форми шва відносять: нерівномірні ширину і висоту шва, хвилястість шва, неоднакові розміри катетів кутових швів. Причиною їх утворення є коливання напруги, нерівномірність швидкості зварювання, недостатня кваліфікація зварника. Напливи (рис . 29, а) утворюються в результаті натікання рідкого металу на кромки холодного основного металу. Це відбувається внаслідок надмірного струму, неправильного нахилу електрода. Підрізи (рис. 29, б) являють собою продовгуваті заглибини (канавки), які утворились в основному металі по кореню шва внаслідок надмірного струму і напруги на дузі. Незаплавлені кратери утворюються при різкому обриванні дуги. Вони зменшують переріз шва і можуть бути місцем утворення тріщин. Пропалюванням називають проплавлення основного металу і утворення наскрізних отворів. Вони утворюються внаслідок великого зазору, надмірного струму при високих швидкостях зварювання. Газові пори утворюються внаслідок перенасичення рідкого металу газами, які не встигли вийти на поверхню в процесі швидкого затвердіння шва. Причиною пор є: - іржа, масло і фарба на кромках основного металу і на поверхні електродів; - використання вологих електродів; - надмірна швидкість зварювання, що призводить до порушення газового захисту ванни рідкого металу; - неправильно вибрана марка електродів.
Шлакові включення (рис. 29, в) утворюються внаслідок незадовільної зачистки кромок металу і електродів від окалини, іржі та інших забруднень. Непровари (рис. 29, г) - це несплавлення основного металу з наплавленим, їх основна причина - недостатня сила струму і відхилення електрода від осі шва. Тріщини (рис. 29, д) є найбільш небезпечним дефектом зварних швів. Вони можуть виникати як у самому шві, так і в навколошовній зоні. Однією з багатьох причин утворення тріщин є підвищений вміст вуглецю, який сприяє утворенню структур загартування. На утворення тріщин впливає також підвищений вміст у наплавленому металі шкідливих елементів - сірки та фосфору.
СПОСОБИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗВАРНИХ ШВІВ І З'ЄДНАНЬ
Якість зварювання визначає надійність і довговічність зварних конструкцій. Сучасна зварювальна техніка має у своєму розпорядженні різноманітні методи контролю якості зварювання. Зовнішній огляд і обміри зварних швів. Цьому способу контролю піддають заготовки деталей і готові зварні шви. Мета зовнішнього огляду заготовок - виявити вмיּятини, задирки та інші дефекти а також бруд, масло, іржу, окалину на поверхні кромок. Мета зовнішнього огляду готових зварних з'єднань - виявити зовнішні дефекти (непровари кореня стикового шва, напливи, підрізи, незаварені кратери, зовнішні тріщини тощо). Зовнішньому огляду піддають усі шви, незалежно від того, який спосіб контролю буде застосовано в подальшому. Контроль непроникності швів. Цей спосіб полягає у контролі за проникненням газів (повітря, суміші повітря з аміаком і іншими індикаторами) та рідин (води, гасу) через щонайменші дефекти несуцільності. Він широко застосовується для перевірки герметичності посудин і трубопроводів. Гідравлічні випробування. Ними контролюється не тільки щільність зварних з'єднань, але і відносна міцність всієї зварної конструкції. При гідравлічних випробуваннях посудина наповнюється водою, потім в ній гідравлічним пресом створюється тиск, що дорівнює робочому. Якщо дефектів не виявлено, то тиск підвищується до Р = (1,25 ... 1,50)·Рроб. Пневматичні випробування виконують з метою контролю щільності зварних з'єднань в посудинах, які працюють під тиском. Рентгенівське просвічування основане на властивості рентгенівських променів проникати через непрозорі тіла, ослаблювати свою інтенсивність залежно від пустот, включень і тріщин. При наявності дефектів у швах, рентгенівські промені ослаблюються неоднаково і на проявленій фотоплівці з'являються місця з різною інтенсивністю затемнення, за якими і роблять висновок про характер і розміри дефектів. Рентгенівське просвічування дозволяє виявити такі внутрішні дефекти як тріщини, непровари, шлакові включення, газові пори. Магнітографічний метод контролю. Суть цього методу полягає у намагнічуванні зварних швів і фіксації магнітного потоку на феромагнітну стрічку. Ультразвуковий контроль зварних швів полягає у здатності ультразвукових хвиль проникати в метал на велику глибину і відбиватися від неметалевих включень, пустот, тріщин тощо. Металографічні випробування зварних швів дозволяють на зразках, вирізаних із шва, виявити структуру металу і її відповідність заданій. Механічні випробування виконують на зразках, вирізаних із зварного з'єднання або зварених окремо. Це випробування на міцність, твердість, згин, ударну в'язкість та інші.  Рисунок 29 - Дефекти зварних з'єднань ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Ознайомитись та засвоїти правила техніки безпеки при роботі зі зварювальним устаткуванням. 2. Підготувати до зварювання зразки: очистити від іржі, масла та іншого бруду, підготувати кромки і скласти зразки під зварювання. 3. Вибрати тип і діаметр електродів. 4. Призначити режим зварювання. 5. Включити живлення, запалити дугу, виконати зварювання. 6. Провести контроль якості шва зовнішнім оглядом. 7. Скласти звіт про роботу. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
1. Суть та схеми ручного дугового зварювання. 2. Класифікація електродів для ручного дугового зварювання. 3. Основні параметри режиму при ручному дуговому зварюванні. 4. Розрахунок режимів зварювання. 5. Технологія ручного дугового зварювання. 6. Що називається зварювальною дугою? 7. Класифікація електродів для ручного дугового зварювання. 8. Призначення та види покриттів електродів. 9. Основні величини, які характеризують процес зварювання. 10. Як змінюється коефіцієнт втрат на угар та розбризкування електрода із зміною довжини дуги? 11. Що викликає появу пор у металі шва? 12. Підготовка крайок під зварювання. Залежно від площі поперечного перерізу і положення зварювання кутові шви можуть зварюватися зі скошенням чи без скошення кромок, однопрохідними і багатопрохідними швами. Зварювання можна виконувати в положенні «у човник» або похилим електродом. При зварюванні «у човник» можна одержати одношаровий шов або кожен шов у багатошаровому шві більшого перерізу, ніж при зварюванні похилим електродом, де можливий підріз на вертикальній стінці або на верхньому листі. Але зварювання «в човник» ведеться практично «на вазі» тому, що застосування мідних підкладок і флюсових подушок обмежується. Тому зазор між деталями не повинен перевищувати 1,5 мм. При зварюванні похилим електродом зазор може бути підвищений до З мм. При збільшених зазорах виконується ручне або механізоване підварювання швом, який переплавляється при зварюванні основного шва. При положенні «у човник» техніка зварювання не відрізняється від техніки зварювання стикових швів із розробкою кромок; за один прохід можна зварити шов з катетом до 14 мм.  При зварюванні похилим електродом утворення підрізу обмежує можливість одержання шва з катетом понад 6 мм. У цьому випадку особливо важливо точно направляти електрод у розробку кромок. Для забезпечення провару при різній товщині зварювальних елементів зварювання може виконуватися в несиметричний «човник» або несиметрично нахиленим електродом. Для запобігання підрізу при зварюванні нахиленим електродом його зміщують . У напусткових з'єднаннях при товщині верхнього листа до 8 мм зварювання можна вести вертикальним електродом з оплавленням верхньої кромки. Кутові з'єднання можна зварювати вертикальним електродом з мідною підкладкою. Дугове зварювання кутових з'єднань одношаровими швами "у човник"; Ст-3, S =
| | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Комментариев нет:
Отправить комментарий